Урок. Ручні гранати ,поводження з ними, догляд і зберігання.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

проведення уроку по вогневій підготовці з учнями 11 класу

Тема5: Ручні гранати ,поводження з ними, догляд  і зберігання.    

Заняття 1 (практичне)

Навчальні питання: 1. Призначення, бойові властивості, загальна

 будова ручних осколкових гранат.

2. Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

Навчально-виховна мета: 1. Ознайомлення учнів з призначенням,

бойовими властивостями, загальною будовою і принципами дії ручних гранат;

2. Навчити порядку огляду і підготовки гранат до метання;

3. Виховувати відповідальність за свої дії.

Метод проведення: розповідь з показом, вправа (тренування).

Місце проведення: кабінет предмета “Захист вітчизни”.

Час: 45 хв.

Матеріальне забезпечення: по одному комплекту навчальних гранат (РГД-5 та Ф-1) на кожного учня та сумки для гранат, гранати в розрізі — 3 шт (по одній на кожне відділення), 1 сумка для магазинів, магазин — 3 шт, навчальні патрони до АКН — 30 шт, навчальний автомат Калашникова — 1 шт, телевізор ,ДВДі (навчальний фільм ) плакати, стенди, секундомір, головні убори (на кожного учня), макет запалу, ремені (поясні) — 3 шт.

Література: 1. Бака М.М. Захист Вітчизни. - К.: Вежа, 2006. - с. 145-156.

2. Єдинак Г.А. Навчальний предмет “Захист Вітчизни”, 2004. - с. 157-159.

3. Конотопенко Я.І., Тончук М.І. Організація та методика допризовної підготовки.- К.: Вежа, 1996. - с. 217-218.

Форма одягу: повсякденна, встановлена для учнів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

№ п/п	Навчальні питання і їх зміст	Час	Організаційно-методичні вказівки
І.	ВСТУПНА ЧАСТИНА	7 хв
1	Шикування взводу.		Взвод шикується в одну шеренгу.
2	Прийняття рапорту від командира взводу про готовність до заняття.
3	Привітання, поздоровлення.		Відповідно до Стройового статуту.
4	Перевірка особового складу та його зовнішнього вигляду.		Вживаю заходів щодо усунення виявлених недоліків у присутніх.
5	Огляд навчально-матеріального забез-печення.		Відповідно до плану проведення заняття.
7	Перехід до основної частини уроку.		Заводжу учнів до кабінету.
ІІ.	ОСНОВНА ЧАСТИНА	33 хв
1	Перевірка засвоєння знань з пройденого матеріалу: а) заходи безпеки, призначення й бойові властивості автомата Калашникова; б) порядок неповного розбирання та складання автомата; в) проведення нормативу: “До розбирання автомату приступити!” та “До складання автомату приступити!”. г) виконання нормативу: “До спорядження магазину приступити!”.	6 хв	Вказаний (або по бажан-ню) учень відповідає на поставлене запитання в усній формі. Практичне виконання нормативу одного з бажаючих учнів. Оголо-шується час виконання нормативу, оцінка.
2	Оголошую тему, навчальні питання та навчально-виховну мету. Перше навчальне питання: Призначення, бойові властивості, загальна будова ручних осколкових  гранат. У Збройних Силах України на озброєнні механізованих та інших підрозділів є такі ручні осколкові гранати РГД-5, Ф-1. Кожному солдату видається в наступі і обороні по дві гранати, які переносяться в спеціальних гранатних сумках на поясному ремені з лівої сторони. Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника в ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах тощо). Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні. Крім зазначених, на сьогодні створені і надходять на озброєння гранати нового покоління — РГО, РГН. Вони, у порівнянні з іншими гранатами, мають цілу низку переваг. Головна відмінність гранат нового покоління полягає у конструкції вибухівника. Він спрацьовує у двох випадках: в момент контакту з іншим предметом та за відсутності такого контакту після певного проміжку часу. Чутливість вибухівника дуже велика — він спрацьовує навіть від дотику до води. Порівняльні характеристики усіх зазначених типів гранат дають змогу переконатися в їх перевагах і недоліках. РГО — створює 600-700 осколків вагою 0,45 г, швидкість розлітання яких — 1600 м/с, а площа ураження — 213-286 м2. При цьому, для утворення осколків використовується 73% усього корпусу гранати. Для порівняння: у гранати Ф-1 корисне використання корпусу становить лише 38% (біля 290 осколків), а решта просто перетворюється на металевий порох; швидкість розлітання осколків — 730 м/с на площу 75-82 м2. Цікаво знати, що граната Ф-1 з'явилась на озброєнні ще у військах царської армії, а була запозичена нашими пращурами у Франції, де її вперше сконструювали. РГН — створює 220 осколків вагою 0,42 г, швидкість розлітання яких становить 1200 м/с, площа ураження — 95-96 м2. Площа, на яку розповсюджуються дії осколків ручної осколкової гранати РГД-5 обмежена — лише 28-32 м2. Загальна будова ручної осколкової гранати РГД-5 використовується під час наступу. Граната складається із корпусу з трубкою для запалу, розривного заряду та запалу. Корпус призначається для розміщення розривного заряду, трубки для запалу, а також для утворення осколків і складається з двох частин — нижньої та верхньої. Нижня частина корпусу має зовнішню оболонку (піддон) і вкладиша піддону. Верхня частина має зовнішню оболонку (ковпак) та вкладиш оболонки, до неї приєднується трубка для запалу. Трубка для запалу призначається для приєднання запалу до гранати та герметизації розривного заряду в корпусі. Для запобігання забрудненню трубки, вона закривається пластмасовою пробкою. Під час підготовки гранати до метання, пробку вигвинчують, а замість неї вкладають запал. Запал — здійснює запалювання розривного заряду всередині гранати. Розривний заряд слугує для здійснення розриву корпусу гранати на осколки. Він знаходиться всередині корпусу гранати. В якості вибухової речовини викорис-товується тринітротолуол. Будова осколкової гранати Ф-1 — використовується під час оборони. Граната складається із корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати виконує такі самі функції, як у гранаті РГД-5. Відмінність полягає в тому, що він зроблений з чавуну і має поздовжні та поперечні заглиблення, що разом створюють невеликі квадрати. Останні після вибуху гранати стають осколками (по заглибленням відбувається розрив корпусу гранати). У верхній частині корпусу розташовується нарізний отвір для загвинчування запалу. Розривний заряд — заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки. Запал — виконує ті самі функції, що й у гранаті РГД-5. Ручна граната оборонна РГО — використовується під час оборони. Граната має корпус із стаканом для запалу, розривний заряд, ударно-дистанційний запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої, які мають зовнішню та внутрішню напівсфери. До верхньої частини прикріплюється стакан для запалу. Розривний заряд заповнює корпус і призначається для його розриву на осколки. Під час зберігання гранати на місце запалу загвинчується пластмасова пробка. Ручна граната РГН — використовується під час наступу. Корпус гранати складається з верхньої та нижньої частин. До верхньої частини прикріплюється стакан ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Будова запалу гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований) — призначається для вибуху розривного заряду гранати РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного механізму і власне запалу. Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного механізму, з'єднувальної втулки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля і запобіжної чеки з кільцем. Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача, капсуля запальника, уповільнювача і капсуля-детонатора. Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється. Запал знаходиться в бойовому положенні: бойова пружина стиснута, ударник утримується у зведеному положенні за допомогою спускового важеля і запобіжної чеки. Тому запобіжну чеку дозволяється висмикувати тільки перед метанням гранати, при цьому слід міцно притискати пальцями спусковий важіль до корпуса гранати. Під час метання гранати спусковий важіль під дією бойової пружини повертається і звільняє ударник, енергійно просуваючись вперед, над-колює капсуль-запалювач. Безпосередній вибух гранати відбувається за 3,2-4,2 с після метання, а РГО і РГН — відразу. Усі зазначені конструктивні особливості ручних гранат вказують на необхідність відмінних знань з будови гранат, а також заходів безпеки під час їх застосування. Друге навчальне питання: Порядок огляду і підготовки гранат до метання. Перед розміщенням гранати в сумці, а також перед їх приведенням у бойову дію, їх необхідно обов'язково оглянути. При цьому, запали розташовується окремо, а кожен з них повинен бути загорнутим у папір або чисту тканину. Під час цих заходів, увага, в першу чергу звертається на те, щоб: корпус гранати не мав глибоких вмятин, не був заржавілий; трубка для запалу повинна бути незабрудненою, не мати наскрізних ушкоджень; запал має бути чистим, не заржавілим і без вмятин; кінці запобіжної чеки мають бути розведені, без тріщин на вигинах. Запали, що мають тріщини або утворення зеленого кольору до застосування не придатні! Для підготовки гранати до застосування (до метання) потрібно вставити запал в отвір корпуса, знявши при цьому пробку (вона закриває отвір для запалу). Такі дії дозволяється виконувати лише перед безпосереднім метанням гранати після отримання команди - “Підготувати гранати!”. Під час бойових дій солдат готує гранату до застосування самостійно. В цих діях важливо знати: якщо запал вільно не загвинчується, то ніяких зусиль застосовувати не треба, оскільки це може призвести до нещасного випадку; не повністю загвинчений запал слід викрутити із гранати, протерти його трубку і знову спробувати загвинтити запал. Послідовність дій із приведенням гранати до роботи: лівою рукою дістати гранату із сумки — одночасно правою рукою зняти металевий ковпачок (вигвинтити пробку з трубки корпусу) — утримувати гранату в лівій руці, а правою дістати із сумки запал і розгорнути його — встановити запал у трубку і загвинтити — граната до застосування готова. Метання гранати здійснюється після отримання команди - “Гранатою вогонь!” (або самостійно в бойовій обстановці). Обов'язково метання гранати виконується в стальному шоломі та з дотриманням заходів безпеки при метанні. Послідовність дій перед метанням гранати: гранату, яка готова до застосування берем в праву (ліву) руку і пальцями притискаємо спусковий важіль до корпусу, а лівою (правою) рукою випрямляємо кінці запобіжної чеки, утримуючи корпус гранати з спусковим важелем висмикуєм вказівним пальцем лівої руки чеку за кільце. Метаємо гранату в ціль таким чином, щоб не було на шляху гранати зайвих предметів (гілок дерев, інше). З метою безпеки слід оберігати гранати та запали від ударів, бруду, вогкості. Забороняється розбирати, самостійно усувати несправності, носити за кільце, а також чіпляти гранати, які не розірвалися. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти й висушити під наглядом командира. Не можна сушити гранати біля вогню. В залежності від обстановки використовують такі прийоми метання: метання гранати стоячи з місця, метання гранати з коліна, метання гранати в русі.	16 хв 12 хв	Учні обов'язково запису-ють в зошити. Підкреслюю важливість вивчення даної теми, її завдання і актуальність ситуації. Учні записують в зо-шити. Розповідаю і показую навчальний  фільм.( учні слухають і  записують ос- новні дані в зошит) Оглядаю наявність всіх гранат та запасів даних. Наводжу приклад вправ-ного їх застосування в бойових діях. На стенді показую бойові властивості ручних оскол-кових гранат (їх ТТХ). Розповідаю та показую на стенді (плакаті) їх зовнішній вигляд. Розповідаю і показую таблицю характеристик гранат. Тактично-технічні харак-теристики гранат учні записують в зошит. Учні конспектують. Називаю основні части-ни гранати і показую їх на плакаті. Учні конспектують ос-новні частини гранати. Розповідаю і показую слайди. Будову гранат показую на навчально-розрізній гранаті. Учні дивляться малюнок 64 на ст. 149 підручника “Захист Вітчизни”. Учні дивляться малюнок 63 підручника “Захист Вітчизни”. Показую будову ударного механізму. Звертаю увагу учнів на заходи безпеки. Пояснюю принцип роботи запалу УЗРГМ. Показую на навчально-розрізній гранаті утри-мання спускового важеля. На макеті запалу показую повертання та просування ударника у бік капсуля-запалювача. Приводжу приклад від-мінностей гранат РГД-5, Ф-1 та РГН, РГО. Учні записують в зошити. Запам'ятайте! Наголошую учням і ще раз пояснюю заходи безпеки. Показую на своєму прикладі послідовність дій. Показую фотографію з метання гранати. Бути уважним до притискання спускового важеля! (наводжу прик-лад). Ознайомлюю учнів з прийомами метання, пока-зую діафільм.
3	Закріплення навчального матеріалу в запитаннях: для чого призначені ручні осколкові гранати, їх властивості, будова, принципи дії та заходи безпеки при поводженні з гранатами. Вправа з ручними осколковими гранатами: а) підготовка гранати до застосування (заряджання ручної гранати); б) дії перед метанням гранати; в) прийоми метання ручних осколкових гранат. Для ураження живої сили противника в окопі (траншеї) треба кидати гранату під кутом до горизонту приблизно 35-40 градусів, щоб вона падала  по навісній траєкторії і менше перекочувалася через траншею і не відкочувалася вбік.		Учні усно відповідають на поставленні запитання. Викликаю трьох бажа-ючих учнів і даю команду: “Підготувати гранати!”. Біля класної дошки учні виконують вправу. Отримавши команду “Гранатовий вогонь!”, учні практично виконують всі дії з гранатою (метання умовно). Учні розказують і показують.
ІІІ.	ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА	4 хв
1 2 3 4 5 6	Нагадую тему та навчально-виховні завдання і рівень їх відпрацювання. Підсумки заняття. Відповідаю на запитання учнів. Оголошую оцінки кожному учневі. Домашнє завдання. Вказую форму на наступне заняття.		Відтворюю основний зміст уроку. Підкреслюю позитивні моменти і вказую недо-ліки, шляхи їх усунення, називаю активних учнів. Прочитати і законспек-тувати з підручника с. 145-156. Повсякденна форма.

Викладач предмету “Захист Вітчизни”     ___________ /В.В. Романюк/